Історія Львова

Але неприступний за часів, коли успіх у бою вирішувався холодної зброєю, замок втратив своє бойове значення в епоху, коли з'явилас зброя вогнепальна. Постійна відсутність у державній скарбниці кошті не давала змоги не тільки переобладнати його відповідно до нових умої озброїти додатковими гарматами, а й навіть ґрунтовно відремонтуваті тому після 1648 р. з нього вивели гарнізон, і в 1672 р. турки зайнял його без бою. Покинутий напризволяще, замок поступово руйнувавсь Наприкінці XVIII ст. його стали розбирати, використовуючи каміння дл спорудження будинків і шляхів. Остаточно його розібрали у 70-х рока XIX ст., коли насипали курган на честь 300-річчя Люблінської унії. К; міння використано на фундамент кургану. На згадку нащадкам залиші вся лише фраґмент південної стіни.
Vusokuy_Zamok.jpg

Окремі приміщення Високого замку служили в'язницею. У 1410р. його підземеллях сиділи лицарі Тевтонського ордену, взяті в полон битві під Ґрюнвальдом. У 1559 р. тут деякий час перебувала нещасн Гапьшка Острозька, про яку буде розповідь далі. Дві вежі служили п< стійною в'язницею для особливо небезпечних злочинців. При цьом суворо дотримувалися класового принципу: у Шляхетській вежі ув'я: нювали шляхтичів, у Гультяйській - осіб нешляхетних станів.

Низький замок стояв на тому місці, де зараз розміщені Національни музей і театр ім. М.Заньковецької. Він займав північно-західний кутукрії пень і на відміну від Високого замку входив у них органічно, становляч їх частину. Збудований у другій половині XIV ст. з дерева, він уже 1381 р згорів. Його відбудували знову з дерева, і тільки після пожежі 1565 р. звели кам'яні будівлі. Замок мав напрочуд гарний ренесансний фасад, який виходив на сучасну вул. Театральну. До складу замку входили три вежі - Суддівська, або Шляхти, Ювелірів і Кутова, а також внутрішній рів. Суддівська вежа стояла на місці газону перед входом у Національний музей; навпроти неї на валу - Гетьманська бастея.

Оспівуючи середньовічний Львів, польський поет С. Кльонович писав про Низький замок, що його вежі впираються в небо, а підвали спускаються у пекло. Оскільки вежа Шляхти називалася так тому, що використовувалася як в'язниця для шляхтичів, а в замку була надзвичайна сирість (порядтече Полтва), то поетична метафора недуже перебільшувала справжній стан речей.

У 1537 р. король Сигізмунд І Старий підписав у Низькому замку документ, згідно з яким спадковість королівської влади в Польщі скасовувалася - цей акт мав величезний вплив на подальший хід історії країни. Король ставав виборним, і це поклало край усім спробам створення абсолютної монархії, відкрило дорогу "золотій шляхетській во-льності", інакше кажучи, безмежному шляхетському свавіллю.